Околиця × Darie Lu - Дощі

Ти мені казав сонце вимкнути
Я навіщось тебе послухала
Я просила тепло залишити —
Лиш долонями стиснув вуха ти
Лізеш в розум, ніби тінь
Забираєш рештки світлих сновидінь
Не така, як ти хотів
Хто я без всіх своїх рожевих мрій?

Залишилися дощі, дощі, дощі
Загубили нашу пам'ять по дорозі
Вирви ще шматок душі
Я думками жити твоїми не в змозі

Ти мені казав, темрява — не зло
Що світанок вбиває всю красу
Слідкував, аби сонце не зійшло
А я навтіки бігала в росу
Поверталась в холод рук,
В світі, де нас двоє
Ти мій єдиний друг
Ссінь чорна в самоті
Та з тобою помилилась
А тепер дощі…

Я б хотіла до зими
Заховати всі стежки у жовте листя
Чи згадаєш про них ти?
Як забудемо ми все, що було близько

Залишилися дощі, дощі, дощі.
Загубили нашу пам'ять по дорозі.
Вирви ще шматок душі,
Я думками жити твоїми не в змозі.