VOYTYA – ЛИСТ

Я затримаю хвилини,
Поки ти ще не пішла.
Розповім тобі секрети,
Про які завжди мовчав.
Я приховав від тебе ритми,
По яких колись ти йшла.
Я не той, кого ти бачиш
У своїх очах.

За годинами минали милі,
Я далеко, вже собі не вірю.
Під осінніми вітрами в спальні
Залишила ти свій лист останній.
Знаю, дні минули, стали будні,
Та вони казали плітки брудні.
Як я світові відкрив всі карти,
І на них я прикріпив лист останній.

Ти й так все знаєш,
Хоч мене ти не згадаєш.
Як відчуєш теплі ночі,
То згадай, як було в домі,
Де бували ми ночами, хоч не завжди.
Де ти обіймала й думала — назавжди.
Де пройшли роки, життя, яке насправді
Був лиш там міраж
(І той несправжній).

За годинами минали милі,
Я далеко, вже собі не вірю.
Під осінніми вітрами в спальні
Залишила ти свій лист останній.
Знаю, дні минули, стали будні,
Та вони казали плітки брудні.
Як я світові відкрив всі карти,
І на них я прикріпив лист останній.