LELY45 - Матриця

колись я підіймусь з ліжка
та поки бракне сил
я впала у нього навмисно
я впала у нього навмисно
я впала у нього навмисно
я в бункері серед руїн
я нині невдячна глядачка
з квитком у затхлий партер
хіба щось ще має значення?
у мені певно хтось помер.
чому коли я святкую,
то ніби когось оплакую?
а сонце невтомно сходить
про безсоння моє нагадує
для мене час зупинився
все стерлося в один день
у мене немає сили
немає сили

я розсиплюсь у спогадах
розтану у снах
я сховаюсь у мертвих байдужих снігах
я замкнуся у темряві
з нею змішаюсь
я не знаю навіщо я прокидаюсь

і наслідки, наслідки
наступають на п’ятки
впилися у горло
неначе п‘явки
думки у мозку
здіймають атаки
невже я доросла?
таточко?
(тату?)
усіх ворогів
я знаю в обличчя
вони у мені
вони хворі і вічні
у поглядах
зморшках
в моєму волоссі
можливо підстригти?
як постукає осінь

і де той баланс
між гливким і прозорим
гармонія - жарт
образи - потвори
я більше не хочу міняти світ
він солодко спить
він солодко спить

я розсиплюсь у спогадах
розтану у снах
я сховаюсь у мертвих байдужих снігах
я замкнуся у темряві
з нею змішаюсь
я не знаю навіщо я прокидаюсь