LESAN – Забуду

Я забуду тебе, як надії буде крах,
Я забуду тебе, як засохнуть всі моря,
Я забуду, як в пустелі буде океан,
Схоже, що тебе забути мені вже ніяк!

Томний погляд в сіре від пилу вікно
Ми поруч, та мовчим, наче актори німого
кіно, на пусте полотно, не малює ніхто..

По швидкісним проспектам, хвилини кілометри
Як забути те, що буває раз в житті?
Кохання, сентименти, спогади й фрагменти
Як сказати серцю, ай да не боли?

Біжу від тіней, де голос твій живе
Але як стерти те, що в серці не мине
Перебирав схеми, розкидані думки
В середині знову пожежа, в цьому винна ти

Я забуду тебе, як надії буде крах,
Я забуду тебе, як засохнуть всі моря,
Я забуду, як в пустелі буде океан,
Схоже, що тебе забути мені вже ніяк!

Я забуду тебе, як надії буде крах,
Я забуду тебе, як засохнуть всі моря,
Я забуду, як в пустелі буде океан,
Схоже, що тебе забути мені вже ніяк!

Я забуду тебе, як надії буде крах,
Я забуду тебе, як засохнуть всі моря,
Я забуду, як в пустелі буде океан,
Схоже, що тебе забути мені вже ніяк!

Собі я обіцяю — обіцяю щодня:
Без твоїх обіймів жити зможу я.
Забути тебе — самообман,
Кохання спогадів — теплий туман.

Знову ця безсонниця,
Безсовісно кохаю тебе.
Десь там в серці колиться,
Що можу справді втратить тебе.

Я б повернувся, якби ти лиш захотіла,
Без тебе світ мій, немовби, вимер, зник.

Як твоя бабуся?
Пам’ятаєш, вірила в нас,
Що ми нагадали її кохання й дідуся.

Я розумію, що щастя — коли ти є,
До останку мені віддала себе.
Віддала мені себе.
Віддала мені себе.

Я забуду тебе, як надії буде крах,
Я забуду тебе, як засохнуть всі моря,
Я забуду, як в пустелі буде океан,
Схоже, що тебе забути мені вже ніяк!

Я забуду тебе, як надії буде крах,
Я забуду тебе, як засохнуть всі моря,
Я забуду, як в пустелі буде океан,
Схоже, що тебе забути мені вже ніяк!