Владислав Лобач - Дівчина

Дівчина
Мов квіти на весні цвіте
Жінка
Я міг би з нею назавжди
Очі
Як небо і як дві зорі
Хто би зміг
Таке кохання зберегти?

Приспів:
І немає сну і не сплю ночами я дарма
Тільки є одне, вона вже просто не моя
Де раніше був, і як тебе прогавив я?
Розумію все, ох моя душа.

Дівчина
Її сміх наче дощ у пустелі
Вона як вогонь - важко зупинити
І як тебе знайшов? ти цілий світ
Я буду знову нас берегти