Богдан Тихончик - Серце хулігана

У дворі знов літає вітер,
І зриває з квітів пелюстки,
Щоб то бі писать
Я життя гортаю сторінки
Ось і все вже молодість минула
І кохання час пройшов давно
Доля мов мале дитя заснула,
І самотність стукає у вікно,

Загубилось серце хулігана
Ти його ночами не чекай
Всі слова його були обманом
Хулігана краще не кохай