TVORCHI, Pozdniakov - Каланхое

Я відчуваю шо живий поки поруч з тобою
Я подарую хай цвіте про мене каланхое
На дворі вже темніє пізно твоє намисто
Навмисно чекаю тебе як кораблі море

Вона горіла на фоні інших з бокалом рому
Вона хотіла із ним лишитись не йти додому
Руки під одяг, сьогодні згодна
Акценти зміщено - синкопа

Тобі більше не треба мене чекати я лишусь
Та завтра назавжди поїду і не напишу
Навколо білий шум, в кімнаті нас двоє
Мене нагадає сумне каланхое

Більше не треба мене чекати я лишусь
Та завтра назавжди поїду і не напишу
Навколо білий шум, в кімнаті нас двоє
Мене нагадає сумне каланхое

Досить я сам, якщо ти проти - я завжди за
На твої плечі опускається місяця сяйво
Ми не повернемось назад, я тобі казав
Весняний сад, сам на сам це все що ми маємо

Я вже хитаюся та ледь стою
В руках тримаю твоє каланхое
Падали сльози, що ж ми накоїли…

Вона горіла на фоні інших з бокалом рому
Вона хотіла із ним лишитись не йти додому
Руки під одяг, сьогодні згодна
Акценти зміщено

Тобі більше не треба мене чекати, я лишусь
Та завтра назавжди поїду і не напишу
Навколо білий шум, в кімнаті нас двоє
Мене нагадає сумне каланхое

Більше не треба мене чекати я лишусь
Та завтра назавжди поїду і не напишу
Навколо білий шум, в кімнаті нас двоє
Мене нагадає сумне каланхое