ZOZULYA - Намисто

Захотілось зіроньці небу посміхнутись.
Як мені до тебе ніжно-ніжно пригорнутись?
Не шукати приводу , щоби покохати!
Покохаю назавжди, щоб більше не шукати!

Ми дивилися на зорі білі як намисто
Не хотіли бачити те, що було близько
Ми дивилися на зорі ніби не навмисно
Красуватись високо краще, аніж низько !

А на серці моїм стало тепло
Я знайшла собі дім коло тебе.
А на серці моїм знову й знову
Чую неначе спів - твою розмову!